Навчальний курс передбачає ознайомлення студентів не лише із етимологія терміну “богослов’я”, історією його розвитку і становлення. Ми плануємо розглянути богослв’я у його ширшій перспективі та його звязку із навчанням Церкви і святих Отців. Що сьогодні представляє богослов’я, які його основні виклики та перспективи, формує даний курс.
Протягом семестру студенти дослідять чимало цікавих граней "цариці усіх наук". Джерела богослов’я та їхня загальна структура. Методи, цілі та завдання богослов’я. Загальний поділ богослов’я. Катафатичний та апофатичний методи богослов’я. Богослов’я та богословські школи. Боже Об’явлення – Святе Письмо і Традиція, місце Традиції у Церкві. Принципи використовування Святого Письма в богословській праці. Учительський Уряд та богослов'я. Церква та її догми. Богослов’я і молитва Церкви. Взаємозв’язок між вірою і розумом, богослов’ям і філософією. Екуменізм та богослов’я, екуменічний підхід до богослов’я.
- Метою курсу є ознайомити студентів зі Святим Письмом, його історією, змістом та інтерпретацією; обговорювати питання: що таке Біблія; її поділ на різні частини та сам процес написання; проблема відношення між Біблією і Божим словом; питання авторитету та канону Святого Письма; висвітлити історію Ізраїлю, аж до часів Ісуса, і різні інституції єврейського народу. Остання частина курсу присвячена інтерпретації Святого Письма, питанням екзегези і герменевтики та відношенню між ними. Студент має навчитися застосувати ці знання до конкретних текстів Святого Письма чи їх пояснень; має вміти самостійно вибрати і застосувати якийсь метод екзегези у відповідності до літературного жанру тексту, а також проаналізувати та оцінити інтерпретацію даного тексту іншими авторами.
Цей курс буде однією із спроб приблизити для слухачів фундаментальні християнські правди. Він матиме амбітне завдання – просто сказати про складні речі. Спробую зробити це якнайкраще, хоч, признаюся, трохи страшно… Треба бо знайти таку міру «легкості», щоб не спрофанувати глибокі правди про нашу віру, провидіння і уповання та Триєдиного Бога котрий до нестями любить людину. Тому будемо відштовхуватись не від катехизмових правд, хоч про них теж говоритимемо, але від конкретних життєвих ситуацій. Спробуємо зробити цей курс такою собі дружньою розмовою з умовним «скептичним слухачем», котрий задаватиме часами провокаційні, але завжди щирі запитання про Церкву, віру, Бога і ближнього…
Курс розрахований на набуття студентами базових знань про життя та вчення Отцiв Церкви та на ознайомлення iз науковими пiдходами до вивчення святоотцiвської спадщини. В процесі навчання наголос робитимется на вивченні спадщини окремих Отців Церкви. Водночас таке вивчення передбачає ознайомлення із ширшим контекстом, у якому жив і творив кожен автор. В результаті прослуханого курсу студенти повинні вмiти оцiнити важливiсть спадщини поодиноких Отцiв у ширшому контексті церковного Передання; застосовувати у своїй працiiз патристичними текстами основні вимоги сучасного критичного наукового пiдходу; орієнтуватися серед імен та назв праць визначнiших Отцiв Церкви, головних ранньо-християнських писемних пам’яток та богословських термінів; творчо осмислювати та пояснювати святоотцiвськiтвори.
Чи можливо розповісти християнським способом історію християнства? Чим відрізняється християнський підхід від традиційної історіографії? Чи можливо розповісти в екуменічний спосіб історію християнства? Чим він відрізняється від традиційної конфесійної історії? Чи можливо, що ця християнська та екуменічна історія змусить нас взяти в ній участь? Чому у цьому випадку історія, яка говориться, ніколи не є далекою від історії, яка твориться? Саме на такі запитання цей курс шукатиме відповіді.
Неможливо говорити про богослов'я та духовне життя поза життям літургійним. Саме Літургія і є для східного християнина упривілейованим середовищем спілкування з Пресвятою Трійцею. Літургія як причастя та досвід троїчного життя є джерелом і кінцевою перевіркою всякої богословської думки. Ось чому на християнському Сході богословські школи - це перш за все молитовні та літургійні спільноти, що разом переживають Божу присутність, а потім осмислюють та визначають автентичність свого досвіду на основі віровчення Церкви.
